Виставка-ярмарок “Медовий спас”: замість жуйки купуйте забрус
“У мене тут різні види меду. Ось мед акації - японці визнали його кращим в світі, він не цукрується і зберігається в рідкому стані до трьох років. Травневий мед - теж цінний, але він цукрується. Гречаний – чоловічий мед, жорсткуватий, але дуже корисний. Липовий мед - ніжний, від простудних захворювань", - захоплено розповідає про свій товар бджоляр з 30-річним стажем Роман Попсой на Міжнародній виставці “Медовий спас”, демонструючи різні за формою і кольором баночки, які об`єднує солодкий запашний аромат.
Роман Михайлович – бджоляр потомствений. “Батько був бджолярем, дід, прадід. Я не хотів спочатку, навіть боявся бджіл. Але батько вмирав і сказав: “Забери бджіл.” А батьку не можна відмовляти”, - ділиться своєю життєвою історією Попсой.
Засновника сучасного бджільництва українця Прокоповича не шанують на Батьківщині: ремонт його музею триває вже 4 роки
Українець Петро Прокопович – батько сучасного бджільництва - майже 200 років тому винайшов рамковий вулик, чим врятував життя мільйонам бджіл і зробив мед дійсно смачним. Втім, подяки на Батьківщині всесвітньо відомий українець досі не отримав – його музей ремонтують 4 роки і поки без особливого успіху.
Мільйони бджіл урятував майже 200 років тому українець Петро Прокопович. Після пожежі, яка знищила його пасіку, він винайшов рамковий вулик. До того часу, аби зібрати мед, бджіл труїли димом і сіркою.
Наталя Кривоніс, завідувачка відділу Державного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця»: "Це було неефективно – запах залишався диму і сірки, бджоли, які загинули при цьому процесі. Взагалі якість меду була ніяка. А те, що ми маємо зараз – це заслуга Петра Івановича Прокоповича".
Заради бджіл Прокопович залишив військову службу в царській армії і оселився на Батьківщині – у селищі Батурин. Його пасіка була найбільшою у світі – 50 тисяч вуликів. Мед із неї возили до імператорського столу, а воскові свічки – до Лувра. Протягом півстоліття з Європи їздили вчитися до Батуринської школи бджільництва. Відомий бджоляр скуповував навколишні землі й засівав їх травами-медоносами. Під час революції і громадянської війни місцеві селяни помстилися – маєток Прокоповича знищили. Увесь його спадок, а це сотні книжок, розтягнули по хатах.